- істотний
- esaslı, müim, emiyetli
Українсько-турецький словник. 2009.
істотний
Look at other dictionaries:
істотний — а, е. 1) Який становить сутність або стосується сутності чого небудь; дуже важливий, значний, вагомий. 2) заст. Дійсний, реальний, справжній … Український тлумачний словник
істотний — [істо/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
істотний — прикметник … Орфографічний словник української мови
малоістотний — а, е. Недосить істотний; маловажний, незначний … Український тлумачний словник
неістотний — а, е. Який не має істотного, суттєвого значення; другорядний, несуттєвий … Український тлумачний словник
малоістотний — прикметник … Орфографічний словник української мови
неістотний — прикметник … Орфографічний словник української мови
мериторичний — Мериторичний: істотний [39] істотний, по суті справи [46 1] істотний, такий, що стосується суті [28] платний, найманий; тут: суб єктивний, тенденційний [XVI] [??] А тепер перейдемо до мериторичних уваг д. Чайченка про мову галицьких віршів [XVI]… … Толковый украинский словарь
незначний — 1) (розміром, обсягом, кількістю, силою вияву тощо), нікчемний; обмежений, скромний, мізерний (розміром, кількістю, результатами); невеликий, малий, маленький (кількісно, силою вияву); нечисленний (кількісно); негустий (про гроші, заробіток);… … Словник синонімів української мови
акцидентний — а, е. Випадковий, неістотний … Український тлумачний словник
визначальний — а, е. Основний, істотний, який характеризує кого , що небудь … Український тлумачний словник
